Криптоактиви стали новим полем битви в конфлікті між Іраном та Ізраїлем, ринок цифрових активів під теократичним режимом опинився в тіні

Конфлікт між Іраном та Ізраїлем розширився на сферу криптоактивів.

18 червня 2025 року найбільша криптоактивна біржа Ірану Nobitex зазнала шокуючої кібератаки. Хакерська група, що називає себе "полювання на горобців", зламала системну безпеку Nobitex і вкрала активи на суму майже 90 мільйонів доларів. Ця організація стверджує, що Nobitex допомагає уряду Ірану уникати міжнародних санкцій і фінансувати незаконну діяльність, а вкрадені кошти були переведені на рахунки з антииранською інформацією.

Хакери також опублікували попередження в соціальних мережах: "Ці кібернапади пов'язані з тим, що Nobitex став важливим інструментом іранського режиму для порушення санкцій. Співпраця з інфраструктурою, що порушує санкції іранського режиму, поставить під загрозу ваші активи."

Цей серйозний інцидент хакерської атаки не лише виявив величезний ринок криптовалют в Ірані, але й нагадав, що ця країна, яка є єдиною у світі, що повністю впровадила ісламське теократичне правління, глибоко інтегрована в індустрію криптоактивів.

Динаміка: фінансові канали під санкціями

Інтерес Ірану до криптоактивів в основному викликаний економічним та геополітичним тиском. Через жорсткі санкції звичайні фінансові канали Ірану обмежені, міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптоактиви розглядаються як альтернативний засіб.

Аналіз вказує на те, що економічна ситуація в країні є також важливою причиною розвитку ринку криптоактивів. Іран тривалий час стикається з високою інфляцією та тиском девальвації валюти, національна валюта ріал продовжує слабшати. Біржові коливання є різкими, змушуючи багатьох заощаджувачів інвестувати свої кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних іранців криптоактиви розглядаються як інструмент збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в періоди економічних збурень.

Згідно з аналітичним звітом безпекової компанії, у 2022 році загальний обсяг криптоактивів, що надійшли в основні біржі Ірану, наблизився до 3 мільярдів доларів США, при цьому Nobitex є найбільшою торговою платформою в країні з часткою на ринку близько 87%. Інші основні платформи включають Wallex, Excoino, Aban Tether та Bit24. Ці місцеві біржі повинні отримувати ліцензію від регуляторних органів і дотримуватися правил, таких як боротьба з відмиванням грошей та ідентифікація клієнтів.

За повідомленнями, більшість внутрішніх криптоугод в Ірані здійснюється через Nobitex або подібні біржі для зв'язку з міжнародними ринками. За даними деяких дослідницьких установ, з 2018 по кінець 2022 року Nobitex обробив угоди на суму 7,8 мільярда доларів. Nobitex також у блозі, опублікованому в 2021 році, закликав клієнтів використовувати певну монету для анонімних угод, щоб уникнути ризиків, пов'язаних з санкціями.

У розвитку технології блокчейн уряд Ірану в останні роки також зробив певні кроки. Найбільш репрезентативними є два підтримуваних офіційно блокчейн-проекти: Kuknos та Borna. Мережа Kuknos була запущена у 2019 році чотирма великими банками Ірану в співпраці з технічною компанією, її рідний токен використовується для внутрішніх розрахунків у банківській системі. У той же час Центральний банк Ірану співпрацював з компанією блокчейн для розробки платформи Borna, яка надає фінансовим установам застосункову рамку на основі блокчейн-технології. Це свідчить про те, що офіційні особи Ірану прагнуть використовувати технологію блокчейн для підвищення ефективності та прозорості фінансової системи.

Крім того, стверджується, що Іран і Росія планують запустити стабільну монету, що підтримується золотом, для розрахунків у торгівлі між двома країнами та уникнення фінансових санкцій. Є також повідомлення про те, що Центральний банк Ірану досліджує можливість запуску власної цифрової валюти центрального банку "шифрування ріял", і раніше планував підключити її до розрахункових систем інших країн.

Завдяки багатим енергетичним ресурсам, Іран у 2018 році визнав видобуток криптоактивів легальною індустрією. У 2021 році Іран займав близько 4,5% світової обчислювальної потужності біткойна, щорічно виробляючи майже 1 мільярд доларів біткойна, що використовується для імпортної торгівлі та пом'якшення наслідків санкцій. Офіційні особи Ірану також підтримують це, впроваджуючи пільгову тарифну політику для криптоактивних майданчиків.

Проте, через велике навантаження на енергетичну мережу, викликане високими субсидіями на енергію, а також регуляторні вимоги, які зобов'язують майнерів здавати видобуті біткоїни до центрального банку, багато майнінгових ферм вирішили перейти в підпілля або обходити правила. За оцінками, до 2024 року частка Ірану у світовій потужності біткоїн-майнінгу знизиться до приблизно 3,1%.

Політика: від відкриття до закриття, впровадження комендантської години для крипто交易

Уряд Ірану демонструє тенденцію до поступового посилення регуляторної політики щодо криптоактивів, починаючи з раннього відкриття.

З 2018 року Іран офіційно визнав видобуток цифрових активів легальною промисловістю, щоб упорядкувати вже поширену діяльність шахт. Уряд запровадив заходи, які вимагають від ліцензованих шахтарів використовувати ефективне обладнання і дозволяють продавати отримані від видобутку активи лише за певною ціною центральному банку, а також сплачувати за електроенергію за експортною ціною. Низька ціна на електроенергію привабила іноземних шахтарів, зокрема з Китаю, інвестувати в видобуток.

Однак ця модель "обміну енергії на монети" швидко загострила напруженість з електропостачанням. У травні 2021 року, після рідкісного літнього великого відключення електроенергії, президент Хасан Рухані оголосив про тимчасову заборону всіх видів діяльності з видобутку криптоактивів на чотири місяці, до вересня того ж року, щоб зменшити навантаження на електромережу. Після цього, у кожен літній пік споживання електроенергії, уряд тимчасово закривав частину майданчиків, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.

У сфері торгівельного регулювання Центральний банк Ірану ще в 2020 році заборонив особам використовувати іноземні криптоактиви для торгівлі на території країни, посиливши контроль за обігом криптовалют. Після 2022 року іранські регулятори посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продажі майнінгового обладнання. У грудні 2024 року іранські офіційні органи видали наказ про заборону реклами криптообладнання та пов'язаних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагали від основних електронних торгових платформ прибрати відповідний рекламний контент. У тому ж місяці органи енергетики також заявили, що будуть юридично переслідувати за незаконний майнінг.

Ці заходи також вимагають, щоб регульовані шахти могли працювати лише в умовах достатнього постачання електроенергії, а в не пікові години споживання електроенергія заборонена. Це свідчить про те, що з зростанням популярності майнінгових машин виникають проблеми з електроспоживанням та безпекою, тому уряд запровадив більш суворий контроль над видобувною галуззю. Наприкінці 2024 року акцент контролю буде перенесений на саме криптообіг. Центральний банк Ірану у грудні 2024 року запровадив нові правила, намагаючись заблокувати обмін криптоактивів на ріали на внутрішніх вебсайтах. У січні 2025 року був також представлений урядовий визначений торговий інтерфейс, який вимагав, щоб всі вітчизняні біржі підключалися до системи контролю через цей канал, що полегшує моніторинг ідентифікаційної інформації користувачів та обігу коштів.

У лютому 2025 року офіційні особи Ірану навіть оголосили про заборону на публікацію реклами криптоактивів у будь-яких випадках і на будь-яких платформах. Невдовзі, після хакерської атаки на Nobitex у червні, Центральний банк Ірану додатково посилив контроль за крипто交易: за повідомленнями, уряд Ірану встановив, що місцеві крипто платформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00 (так званий "комендантський час для крипто交易"), щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити виведення капіталу. Різноманітні обмежувальні заходи з'являються один за одним, що певною мірою відображає баланс, який влада намагається досягти між стимулюванням інновацій і забезпеченням фінансової безпеки.

![Криптоактиви стали новим полем бою в таємній війні Ірану, ринок криптоактивів під тінню теократичного режиму](https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-59cfcabc923709cec00bca0667354075.webp01

Тлумачення: Криптоактиви та ісламське вчення

Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток криптоактивів, також повинен враховувати норми ісламського права (Sharia). Ісламські настанови забороняють усі форми високих відсотків (Riba) та азартних ігор (Gharar), і тому торгівля криптоактивами через її різкі коливання та певний спекулятивний характер викликала запитання у деяких консерваторів.

Верховний лідер Ірану Хаменеї має відносно відкриту позицію з цього питання. У 2021 році він чітко заявив, що купівля, продаж і виробництво криптоактивів "повинні відповідати законам і нормативним актам Ісламської Республіки Іран", і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламським доктринам. Іншими словами, якщо уряд дозволяє, то операції з цифровими активами, що виконуються відповідно до правил, не є "незаконними". Крім того, Хаменеї закликав релігійну спільноту висловити думки щодо нових соціальних проблем, включаючи криптоактиви, щоб підтримувати актуальність релігійного права.

Однак думки різних релігійних вчених не зовсім однакові. Відомий іранський шиїтський великий аятола Makarem Shirazi займає обережну позицію. Він вважає, що криптоактиви, такі як біткоїн, мають "багато невизначеностей", наприклад, відсутність державної підтримки, легкість зловживань тощо, тому їхні угоди не відповідають вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери закликають вірян дотримуватися тлумачень вчень, які мають більший авторитет, у випадках, коли законодавство не є чітким.

Офіційні органи Ірану хоча й не вважають криптоактиви чіткою релігійною забороною, проте в практиці підкреслюють, що їх слід використовувати в рамках законодавства країни та регуляторних норм, уникаючи надмірної спекуляції. Така позиція в певній мірі балансує між ісламським вченням і сучасною економічною практикою.

У умовах численних економічних невизначеностей криптоактиви все ще привертають увагу великої кількості молоді та працівників технологічної сфери в Ірані. Аналіз показує, що з розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів, а також поступовим відкриттям Ірану для зовнішнього зв'язку, поріг участі звичайних громадян у торгівлі цифровими активами знижується.

Серед найтиповіших випадків — це літо 2024 року, коли гра "Хом'як швидкого бою" на одному з миттєвих комунікаційних платформ стала популярною в Ірані, що викликало обурення серед політиків. Тоді речник Національного центру кіберпростору Ірану Хосейн Деліріан виступив з попередженням, зазначивши, що нещодавно читав багато обговорень іранських користувачів у багатьох супергрупах і заявив, що використання ігор для шифрування монет стало сприятливим середовищем для злочинності хакерів.

Ця суперечка також привернула увагу релігійних кіл, відомий шиїтський вчений Аятолла Нассер Макарам Ширазі описав криптоактиви як "джерело багатьох недоліків" і закликав людей уникати ігор, пов'язаних з біткоїном, таких як "Миша швидкого удару".

Участь у криптоактивному ринку також супроводжується ризиками. Звіт зазначає, що низький рівень знань про шифрування в Ірані створює пастки для злочинців: випадки шахрайства виникають один за одним, багато інвесторів зазнали величезних втрат через сліпе наслідування. Анонімні угоди на чорному ринку також створюють виклики для регулювання. Додатково, через саму ринкову волатильність та відсутність зрілого правового захисту, деякі іранські сім'ї ставляться до таких цифрових активів обережно, а іноді навіть з очікуванням.

В цілому, незважаючи на те, що криптоактиви в Ірані поступово отримують більш широке визнання, дискусії навколо їхньої легітимності, безпеки та етики тривають. Сьогодні, на фоні суттєвого обмеження Інтернету з боку іранського уряду, а також перебоїв у мережі в кількох регіонах, для пересічних громадян перспективи розвитку крипторинку, можливо, вже не мають значення у порівнянні з реальними труднощами війни та виживання країни.

![Криптоактиви стали новим полем бою в темній війні, ринок криптоактивів під тінню теократичного режиму])https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-277a548209de7004cb0622fe0a5727cc.webp(